MENU

У відповідності до ч.4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Як передбачено ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. 

Під час досудового розслідування потерпілий, відповідно до ч.2 ст. 56 КПК України, має право на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим; отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; подавати докази на підтвердження своєї заяви. 

Дана заява про вчинення кримінального правопорушення не є зверненням громадян (заявою, скаргою), що подаються в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року, і не підлягає розгляду відповідно до цього Закону.

Відомості щодо вчинення невстановленою особою (особами) умисних дій щодо внесення неправдивих відомостей до Кредитного договору як офіційного документу, шляхом заміни його першої сторінки та підроблення на ній підпису позичальника, а також його подальшого використання у правозастосовчій діяльності як доказу, що мають всі ознаки кримінального правопорушення, які підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів, відповідальність за які передбачено ч. 1 та ч.4 ст. 358 КК України. – підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань та є підставою для початку проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні. 

 

Начальнику Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київської області  

ОСОБА_1

 

Потерпілий (заявник):    

ОСОБА_2, 

зареєстроване місце проживання:   

АДРЕСА_1     

 

З А Я В А

Про вчинення кримінального правопорушення

09 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_3» - кредитором, в особі начальника Бориспільського відділення № X КРД ВАТ «ОСОБА_3», та ОСОБА_4 – позичальником, був укладений кредитний договір № ХХХХХ/0000479798, яким кредитор надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 100 000 доларів США, строком на 120 місяців (по 09 вересня 2018 року) зі сплатою 14,35 % річних за користування кредитними коштами.

На підставі п. 1.1. Кредитного договору від 9 вересня 2008 року за № ХХХХХ/0000479798, кредитор надав позичальнику кредит, а позичальник отримав його відповідно до умов кредитування за програмою «Споживчий кредит на купівлю автомобіля».

Одночасно з укладанням кредитного договору, 9 вересня 2008 року між мною та Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_3» був укладений договір поруки з метою забезпечення належного виконання ОСОБА_4 своїх грошових зобов’язань за договором банківського кредиту.

Однак, в подальшому, ОСОБА_4 в строки, в порядку та на умовах, що передбачені  Кредитним договором від 9 вересня 2008 року за № ХХХХХ/0000479798, не виконувала своїх грошових зобов’язань щодо повернення суму банківського кредиту та відсотків за його користування, згідно затвердженого графіку повернення кредиту, в результаті чого виникла заборгованість.

За таких обставин, Публічне акціонерне товариство «НАЗВА_3» звернулося до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до мене та ОСОБА_4 про стягнення з нас як солідарних боржників заборгованості за кредитним договором.

В рахунок обґрунтування заявлених вимог щодо стягнення заборгованості, ПАТ «НАЗВА_3» додав до позовної заяви примірник кредитного договору від 9 вересня 2008 року за № XXXXXX/0000479798.    

Однак, Кредитний договору від 9 вересня 2008 року за № XXXXXX/0000479798, примірник якого було надано ПАТ «НАЗВА_3» і на якій банк посилається як на доказ, що підтверджує виникнення між ПАТ «НАЗВА_3» та ОСОБА_4 кредитних цивільно-правових зобов’язань щодо повернення ОСОБА_4 кредитних коштів, а також мого обов’язку як поручителя виконати за ОСОБА_4 грошові зобов’язання, оскільки в добровільному порядку вона їх не виконує, – є фальшивим та підробленим, що випливає з наступних фактичних даних та обставин.

Як було зазначено вище, 09 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_3» та ОСОБА_4 укладений кредитний договір № ХХХХХ/0000479798, відповідно до п. 1.1. якого кредитор надав позичальнику кредит на умовах кредитування за програмою «Споживчий кредит на купівлю автомобіля». Умови такого договору, у тому числі і умови кредитування, були погоджені сторонами та в подальшому примірники таких договорів були скріплені підписами кредитора та позичальника.

Проте, ПАТ «НАЗВА_3» був наданий інший примірник кредитного договору від 9 вересня 2008 року за № ХХХХХ/0000479798, умови якого відрізняються від змісту дійсно укладеного договору банківського кредиту, оскільки відповідно до положення його п. 1.1., кредитор надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його відповідно до умов кредитування за програмою кредитування «Кредит під заставу нерухомості».    

Під час розгляду цивільної справи, ОСОБА_4 повідомила суд про те, що нею не вчинявся підпис на першій сторінці примірника Кредитного договору від 9 вересня 2008 року за № XXXXXX/0000479798, наданого ПАТ «НАЗВА_3» під час розгляду справи в суді, оскільки п. 1.1. цього Договору не відповідає змісту положення п. 1.1. Договору, що дійсно був вчинений сторонами в тій частині, що кредитний договір укладався на умовах кредитування за програмою «Споживчий кредит на купівлю автомобіля», а не «Кредит під заставу нерухомості»         

Таким чином, ПАТ «НАЗВА_3» був підроблений підпис на першому аркуші наданого ним примірника кредитного договору від 9 вересня 2008 року за № ХХХХХХ/0000479798 з метою заміни положення п. 1.1. Договору, що в свою чергу повністю змінює зміст кредитного договору та його законодавче регулювання, оскільки до кредитного договору на умовах споживчого кредитування застосовується законодавство України про захист прав споживачів, яке суттєво посилює гарантію прав ОСОБА_4 як споживача і надає достатньо правових підстав для звернення до суду з позовом про визнання договору банківського кредиту недійсним.

Крім того, ПАТ «НАЗВА_3» була подана до суду заява-анкета на отримання кредиту під заставу, яка містить на першому та другому аркуші підпис, вчинений від імені ОСОБА_4, однак не цією, а іншою невідомою нам особою.

Тобто, заява-анкета як документ на підставі якого ПАТ «НАЗВА_3» розглядував пропозицію про надання ОСОБА_4 банківського кредитну, та був поданий ним до суду як доказ в рахунок обґрунтування заявлених ним вимог, також є фальшивим та підробленим, оскільки ОСОБА_4 взагалі не подавалася та ніколи не підписувала заява-анкета на тримання кредиту у ПАТ «НАЗВА_3».         

Враховуючи те, що я та ОСОБА_4, заперечували щодо власноручного підписання вказаних вище документів, Бориспільським міськрайонним судом Київської області на підставі поданого нами клопотання, 2 лютого 2011 року виніс Ухвалу, якою призначив у даній справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручив експертам Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в Київській області, на вирішення якої поставив питання щодо виконання підпису в кредитному договорі та заяві-анкеті ОСОБА_4.    

7 квітня 2011 року експертом Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Київській області, був наданий висновок судової почеркознавчої експертизи від 7 квітня 2011 року за № XXX-ВКД,  на підставі якого встановив, що: 

- Підпис на першій сторінці кредитного договору № XXXXXX/0000479798 від 09.09.2008 року по програмі «кредит під заставу нерухомості», виконаний не гр. ОСОБА_4, а іншою особою навмисно зміненим почерком.

- Підпис у графі: «Підпис позичальника» на другій сторінці заявки – анкети отримання кредиту кредитного договору по програмі «кредит під заставу нерухомості», виконаний не гр. ОСОБА_4, а іншою особою навмисно зміненим почерком.

Таким чином, як випливає з висновку судової почеркознавчої експертизи, підпис на першому аркуші примірника кредитного договору № XXXXXX/0000479798 від 09.09.2008 року та на другому аркуші заяви-анкети на отримання кредиту, наданих ПАТ «НАЗВА_3», вчинений не ОСОБА_4, а іншою особою навмисно зміненим почерком, тобто є підробленим та фальшивими.

8 червня 2011 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області ухвалив рішення у цивільній справі № X-XXX/XXXX року за позовом Публічне акціонерне товариство «НАЗВА_3» до мене та ОСОБА_4 про стягнення з нас як солідарних боржників заборгованості за кредитним договором.

Своїм рішенням Бориспільський міськрайонний суд Київської області позов ПАТ «НАЗВА_3» задовольнив частково, стягнувши з мене та ОСОБА_4 солідарно 1 640 262 грн. 18 коп. заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування задоволення позову, суд навів наступні обставини: «…Сам же висновок експерта, на який посилається відповідач ОСОБА_2, за відсутності будь-яких інших відповідних доказів не може спростовувати факт укладення кредитного договору та відсутність грошових зобов’язань у відповідачки ОСОБА_4 перед банком, оскільки самі відповідачі не заперечують факт укладення договору на вищевказаних умовах та за наявністю інших вищенаведених доказів, в їх сукупності, в т.ч рішення апеляційної інстанції від 09.11.2010р., що набуло чинності, яким підтверджується факт технічної помилки в п. 1.1 спірного договору працівника банку, який готував проект даного правочину, що не впливає на суть правочину, враховуючи також, що всі свідки по справі дали аналогічні та послідовні покази, сумніватись в достовірності та правдивості яких у суду підстав не має та підтвердили факт допущеної механічної помилки при складанні договору в частині програми кредитування, що не впливає на суть договору та ніяким чином не змінює прав та обов’язків сторін угоди, які у всіх примірниках договору є ідентичними…».

Апеляційний суд Київської області, переглядаючи рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області за моєю апеляційною скаргою та ОСОБА_4, 30 серпня 2011 року виніс ухвалу, якою відхилив подані нами апеляційні скарги, а рішення Бориспільського міськрайонного суду залишив без змін.

Проте, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, за наслідками касаційного перегляду рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області та Апеляційного суду Київської області, 29 лютого 2012 року постановив Ухвалу, якою скасував рішення судів першої та апеляційної інстанції, направивши справу на новий судовий розгляд до Бориспільського міськрайонного суду.

При цьому, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ обґрунтовуючи своє рішення дійшов наступних висновків:     

«…суди не надали належної оцінки висновку експерта від 7 квітня 2011 року № XXX-ВДК…».

«…також поза увагою суддів залишилися твердження відповідачів про те, що насправді кредитний договір з позивачем вони укладали і видний він був на купівлю автомобіля. Вимоги банку вони не визнають лише з тих підстав, що у їх обґрунтування позивач подав не ті документи, що підписувалися сторонами.

Таким чином суди не встановили фактичних обставин для правильного вирішення спору, не з’ясували, яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

У зв’язку із наведеним місцевий суд у порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України, а апеляційний суд також у порушення ст. 315 ЦПК України належним чином не оцінили, подані суду докази, не встановили фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, не надали належної оцінки твердженням про підроблення кредитного договору

Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судом не встановлені, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції…»

Окремо хочу звернути увагу на те, що підпис та текст «06.09.2008 р. ОСОБА_4» на умовах кредитування по програмі «кредит під заставу нерухомості» є також підробленими, оскільки вчиненні не ОСОБА_4, а іншою невідомою нам особою. З приводу цього, 2 лютого 2011 року судом було призначено судову почеркознавчу експертизу. Проте, експертом дане питання не досліджувалось, оскільки під час його формування, суд допустив помилку щодо визначення необхідного предмету дослідження, який міститься в умови кредитування по програмі «кредит під заставу нерухомості», та підлягає перевірці і встановленню експертом, оскільки суд зазначив «…09.09.2008 р.  ОСОБА_4...» в той час як в самих умовах кредитування зазначено: «06.09.08 ОСОБА_4 та підпис».

В зв’язку з цим, на сьогоднішній день Бориспільський міськрайонний суд Київської області на підставі ухвали від 7 березня 2013 року знову призначив у цивільній справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставив питання: чи виконаний підпис та текс «06.09.2008 р. ОСОБА_4» на умовах кредитування по програмі «кредит під заставу нерухомості» від 06.09.2008 року ОСОБА_4 чи іншою особою.

Однак, на момент звернення з цією заявою судова почеркознавча експертиза ще не була проведена, а висновок експерта не було надано суду.    

 Як передбачено диспозицією ч.1 ст. 358 КК України, кримінальна відповідальність настає внаслідок вчинення наступних дій, що утворюють об’єктивну сторону складу злочину:  підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут.

Приміткою до ст. 358 КК України передбачено, що під офіційним документом у цій статті слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Кредитний договір № XXXXXX/0000479798, укладений 9 вересня 2008 року між ПАТ «НАЗВА_3» та ОСОБА_4, - є офіційним документом, який засвідчує факт отримання нею кредитних коштів у розмірі 100 000 доларів США, які повинні бути повернуті в порядку та на умовах, передбачених кредитним договором, що містить істотні та інші умови, погоджені сторонами та необхідні для даного виду договорів і є обов’язковими для сторін, який вчинений у письмовій формі шляхом проставлення підписів та скріплення його печатками.     

Відповідно до ч.2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Підроблення кредитного договору як офіційного документу, полягає у заміни першої сторінки кредитного договору з одночасним підробленням підпису позичальника, ОСОБА_4, як необхідно реквізиту письмової форми будь-якого правочину, до якого відноситься і кредитний договір, з тією метою, щоб змінити змісту положення по 1.1. Договору на неправдиві та недостовірні відомості щодо умов кредитування.

Такі діяння утворюють об’єктивну сторону складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України.

При таких обставинах, діями невстановленої особи (осіб), спрямованих на умисне внесення неправдивих відомостей до кредитного договору, шляхом заміни першої його сторінки та підроблення на ній підпису позичальника, ОСОБА_4, було підроблено кредитний договір як офіційний документ, а тому такі діяння мають всі ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачено ч. 1 ст. 358 КК України, та підлягають додатковій кваліфікації за ч.4 ст. 358 КК України як за сукупністю злочинів, оскільки такий підроблений офіційний документ був використаний ПАТ «НАЗВА_3» як доказ у цивільній справі з метою обґрунтування стягнення боргу з ОСОБА_4

Завданнями кримінального провадження є захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

У відповідності до ч.1 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч.2 ст. 55 КПК України). 

Під час досудового розслідування потерпілий, відповідно до ч.2 ст. 56 КПК України, має право на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим; отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; подавати докази на підтвердження своєї заяви.

В той час, як передбачено ст. 60 КПК України, заявником є фізична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим, який має право отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію та подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи.

Отже, я являюся потерпілим, оскільки кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.1  та ч.4 ст. 358 КК України мені завдана шкода, яка полягає у виникненні в мене як поручителя грошового зобов’язання перед банком на підставі кредитного договору, який є підробленими і не відповідає дійсності.  

У випадку, якщо слідчий, на підставі ч.5 ст. 55 КПК України, прийме процесуальне рішення про відмову у визнанні мене потерпілим, я відповідно до ст. 60 КПК України, матиму статус заявника з правами подання заяви про кримінальне правопорушення, отримання від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію та подання на підтвердження своєї заяви речей і документів.

У відповідності до ч.4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Як передбачено ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Досудове розслідування, відповідно до ч.2 ст. 214 КПК України, розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Крім того, згідно із положенням п. п. 1.1., 1.4. Розділу ІІ Наказу Генеральної прокуратури України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» від 17 серпня 2012 року за № 69, формування Реєстру розпочинається із внесення до нього слідчим, прокурором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених в заяві чи повідомленні про його вчинення. Заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення вважаються поданими з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність.

Також, п. 2.2. Розділу ІІ Наказу Генеральної прокуратури України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» передбачено, що у випадку вчинення кримінального правопорушення досудове розслідування розпочинається невідкладно. За умови встановлення обставин, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, проводиться досудове розслідування відповідно до вимог статті 214 КПК України. 

Таким чином, відомості щодо вчинення невстановленою особою (особами) умисних дій щодо внесення неправдивих відомостей до Кредитного договору від 9 вересня 2008 року за № ХХХХХ/0000479798 як офіційного документу, шляхом заміни його першої сторінки та підроблення на ній підпису позичальника, ОСОБА_4, а також його подальшого використання у правозастосовчій діяльності як доказу, що мають всі ознаки кримінального правопорушення, які підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів, відповідальність за які передбачено ч. 1 та ч.4 ст. 358 КК України. – підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань та є підставою для початку проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Одночасно повідомляю, що дана заява про вчинення кримінального правопорушення не є зверненням громадян (заявою, скаргою), що подаються в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року, і не підлягає розгляду відповідно до цього Закону.

Дана заява (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до ст. 214 КПК України та Наказу Генеральної прокуратури України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» від 17 серпня 2012 року за № 69 підлягає реєстрації та подальшому розгляду в порядку кримінально-процесуального законодавства України.

У випадку невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання цієї заяви про кримінальне правопорушення, я змушений буду звернутися зі скаргою на бездіяльність слідчого до слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області, в порядку передбаченому ст. ст. 303, 304 КПК України.  

Доречним буде зазначити і судову практику розгляду скарг на бездіяльність слідчого у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» від 9 листопада 2012 року за № 1640/0/4-12, у статті 303 КПК визначено порядок оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Отже, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, є підставою для проведення слідчим досудового розслідування, вчинення процесуальних (слідчих) дій і прийняття процесуальних рішень з метою встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та подальшого притягнення такої особи до кримінальної відповідальності.

Також, вважаю за необхідне повідомити, що у випадку прийняття слідчим рішення про закриття  кримінального провадження, з підстав передбачених п. п. 1, 2 ст. 284 КПК України, тобто встановлення відсутності події кримінального правопорушення чи в діянні складу кримінального правопорушення, за умови не додержання принципу верховенства права та законності під час встановлення обставин, які підлягають доказуванню, їх всебічного, повного і неупередженого дослідження, я змушений буду звернутися зі скаргою на Постанову про закриття кримінального провадження до слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області, в порядку передбаченому ст. ст. 303, 304 КПК України.       

При таких обставинах, на підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 1, 8, 9, 55, 60, 91, 214, КПК України, Наказу Генеральної прокуратури України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» від 17 серпня 2012 року за № 69, -

П Р О Ш У:

1. Невідкладно внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення невстановленою особою (особами) ПАТ «НАЗВА_3» умисних дій щодо внесення неправдивих відомостей до Кредитного договору від 9 вересня 2008 року за № ХХХХХ/0000479798 як офіційного документу, шляхом заміни його першої сторінки з підроблення на ній підпису позичальника, ОСОБА_4, та подальшим його використанням у правозастосовчій діяльності як доказу, - які мають всі ознаки кримінального правопорушення та підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів, відповідальність за які передбачено ч. 1 та ч.4 ст. 358 КК України, та розпочати досудове розслідування.     

2. Надати мені документ, що підтверджує прийняття цієї заяви про вчинення кримінального правопорушення та її реєстрації

3. Повідомити невідкладно у письмовій формі прокурора про початок досудового розслідування у кримінальному проваджені.

4. Залучити мене до кримінального провадження - як потерпілого, якому кримінальним правопорушенням заподіяно майнової шкоди.

5. Одночасно повідомляю, що відмова у прийнятті та реєстрації заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення не допускається. Якщо після отримання цієї заяви слідчим не будуть невнесені відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та не буде розпочате досудове розслідування, я змушений буду звернутися до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого.

ДОДАТКИ:

1. Копія Кредитного договору від 9 вересня 2008 року за № ХХХХХ/0000479798 на умовах кредитування «Споживчий кредит на купівлю автомобіля»;

2. Копія Кредитного договору від 9 вересня 2008 року за № ХХХХХ/0000479798 на умовах кредитування «Кредит під заставу нерухомості», перший аркуш якого містить підпис, вчинений не ОСОБА_4

3. Копія Заяви-анкети на отримання кредиту, на другому аркуші якої підпис ОСОБА_4 підроблено.

4.Копія Умов кредитування по програмі «Кредит під заставу нерухомості», напершому аркуші яких зазначено текст та підпис «06.09.08 ОСОБА_4 та підпис», які не були вчинені ОСОБА_4

5. Копія висновку судової почеркознавчої експертизи від 7 квітня 2011 року за № XXX-ВКД

6.Копія Договору поруки від 9 вересня 2008 року.

7.Копія Ухвали Бориспільського міськрайонного суду від 7 березня 2013 року у справі № X/359/57/2013

8. Копія Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 29 лютого 2012 року

 

«__» жовтня 2013 року               

 

Заявник                                                        __________                                           ОСОБА_2  

                                                                     (підпис)