Галицький районний суд м. Львова
79018, м. Львів, вул. Чоловського,2

Позивач
Петренко Іван Петрович
вул. Євшана, 5/42, 77300, м. Калуш
тел. 050 197 84 74

Відповідач
ПрАТ “Газета “Свічадо”
79005, м Львів, вул. Саксаганського, 5
ЄДРПОУ 13809423
тел./факс 240-28-42, 220-28-43

Відповідач2
Чирнявський Олег Вікторович
вул. Пушкіна, 2/103, м. Калуш,
Івано-Франківської області

 

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про захист особистих немайнових прав:

 честі, гідності, ділової репутації

10.11.2011р. у газетою “Свічадо” №12 за 2011р. опубліковано статтю під заголовком “Бандити в погонах”, автор статті Чирнявський Олег Вікторович. У вказаній статті стверджується, що Позивач – Петренко Іван Петрович є “хабарником і корупціонером”, а також стверджується про те, що “Петренко Іван Петрович, будучи начальником Управління по боротьбі з організованою злочинністю покриває бандитів, які крадуть автомобілі на замовлння”.
Стверджую, що розповсюджена Відповідачем інформація є недостовірною, її поширення ганьбить честь, гідність та ділову репутацію Позивача. На підставі цього Позивач вимагає, щоб вищезазначена інформація була спростована у такий точно спосіб, яким була поширена та офіційного вибачення Відповідачів за вчинення ними неправомірних дій.
Відповідно до статей 21, 28, 32, Конституції України, статей 272, 275, 297, 299, Цивільного кодексу України, статті 48 Закону України «Про інформацію», Позивач має право на повагу до своєї честі, гідності та ділової репутації, які є недоторканими, і для захисту яких має право звернутись із позовом до суду.
Згідно зі статтею 269 Цивільного кодексу України, Позивач не може бути позбавлений цих прав або відмовитися від них.
Очевидно, що розповсюджена Відповідачем вищезазначена інформація про Позивача є негативною. Частиною 3 статті 277 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію недостовірності поширюваної негативної інформації про фізичну особу, а саме: „Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного”. Вітчизняною доктриною права, честь визначено як поняття моральної свідомості і категорію етики, що включає у себе моменти усвідомлення індивідом або організацією свого суспільного значення і визнання цього значення з боку суспільства (Юридична енциклопедія. Інститут держави і права Національної академії наук України. Заред. Акад. Ю.С.Шемшученка, -К:
Українська Енциклопедія, 1998. -Т.2 – С.401). Гідність визначено як чинник моральної свідомості, в якому виражається уявлення про самоцінність особистості, її моральні рівність з усіма іншими, і що,водночас, відображає моральне ставлення індивіда до самого себе і суспільства до нього. (Юридична енциклопедія. Інститут держави і права Національної академії наук України. За ред. Акад.. Ю.С.Шемшученка, – К: Українська
Енциклопедія, 1998. -Т.2 – С.401).
Ділову репутацію визначено як оцінку діяльності юридичної або фізичної особи, яка ґрунтується на висновках щодо ділових якостей та морального обличчя цих суб’єктів, дотримання ними вимог законодавства
(законослухняність) і належного виконання договірних та інших зобов’язань перед діловими партнерами і споживачами. (Юридична енциклопедія. Інститут держави і права Національної академії наук України. За ред. Акад. Ю.С.Шемшученка, -К.: Українська Енциклопедія, 1998. – Т.2 – С.211).
Вважаємо, що поширення зазначеної інформації Відповідачем невизначеному колу осіб мали на меті опорочення честі і гідності та ділової репутації Позивача. Застосовуючи обман, Відповідач намагається переконати значну кількість громадян в корисливих, меркантильних мотивах діяльності Позивача, зокрема в тому, що Позивач, начебто, в чомусь, «винуватий», «продався» за певні принизливі суми, наведенні автором у даній статті, за квартиру в місті Києві, тощо. Із назви статті вбачаються образлива фраза – «корупціонер», направлена на особу Позивача.
Частиною 2 статті 3 Закону України «Про друковані засоби масової інформації» передбачено, що забороняється використання друкованих засобів масової інформації для: втручання в особисте життя громадян, посягання на їх честь і гідність.
Ігноруючи вищенаведені норми, Відповідачі використали друкований засіб масової інформації для поширення недостовірної, наклепницької інформації яка направлена на свідоме протиправне порушення прав і свобод
Позивача, посягає на її честь, гідність, ділову репутацію. Гарантована законодавством України свобода професійної діяльності засобів масової інформації, не є перепоною для реалізації Позивачем права
на притягнення до відповідальності Відповідачів, спростування поширеної ними, із використанням засобу масової інформації, вищезазначеної недостовірної, наклепницької інформації про Позивача, і видалення такої
інформації у формі та у спосіб, визначені чинним законодавством, оскільки у Відповідачів відповідно до статті 41, 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» відсутні підстави для звільнення їх від відповідальності за порушеннями законодавства України про друковані засоби
масової інформації.
Тому, очевидно, що відомості наведенні та поширенні у статті щодо моральних, професійних якостей Позивача є негативними, образливими, принизливими та такими, що не відповідають дійсності, що в цілому завдає
непоправної шкоди діловій репутації Позивача, в тому числі як працівника органів внутрішніх справ.
Більше того, згідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» використання друкованих засобів масової інформації для втручання в особисте життя
громадян, посягання на їх честь і гідність є підставою для припинення випуску друкованого засобу масової інформації.
У частині 6 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 28.09.1990 року «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій» вказано: якщо позов пред’явлено про спростування відомостей опублікованих в пресі або поширених іншими засобами масової інформації, як відповідачі притягуються автор та відповідний орган масової інформації (редакція, агентство, інший орган, що здійснив випуск інформації).
Зважаючи на положення, викладені у Постанові Пленуму Верховного суду України № 7 від 28.09.1990 року «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій», враховуючи однорідність позовних вимог, викладених у позовній заяві, Позивач пред’являє даний позов одночасно до Газети “Свічадо” та до автора статті.
Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 22, 28, 32, 34, 36, 38, 55 Конституції України, ст.ст. З, 15, 16, 23, 269, 271-273, 275-278, 280, 297, 299, Цивільного кодексу України, ст.ст. 46, 48, 49 Закону України «Про інформацію»,ст. ст. З, 6, 18, 37, 41, 42 Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”, ст.ст. 1, 3, 5, 6, 10, 11, 27, 31, 118, 119, 120, 152 Цивільного процесуального кодексу України, -

ПРОШУ:

1. Прийняти дану заяву до розгляду.
2. Визнати недостовірними, такими, що не відповідають дійсності,порушують права свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію Позивача, відомості опубліковані у статті «Бандити в погонах» та поширені відносно Позивача 10.11.2011р. газетою “Свічадо” №12 за 2011р.
3. Визнати наклепом дії Відповідачів з виготовлення та поширення інформації відносно Позивача у статті «Бандити в погонах» опублікованій 10.11.2011р. газетою “Свічадо” №12 за 2011р.
4. Зобов’язати Відповідачів спростувати відомості, поширенні ними у статті «Бандити в погонах» та поширені відносно Позивача 10.11.2011р. газетою “Свічадо” №12 за 2011р. у спосіб найбільш близький до способу їх поширення, шляхом публікації офіційного вибачення перед Позивачем керівника газети “Свічадо” та автора цієї статті про те, що ними поширена недостовірна, така, що не відповідає дійсності, порушує права свободи, ганьбить честь, гідність, ділову репутацію Позивача, не пізніше п’ятнадцяти днів з дня набрання рішення суду законної сили.
5. Зобов’язати редакцію Всеукраїнської газети «Свічадо» опублікувати спростування відомостей, поширених Відповідачами 10.11.2011р. у статті «Бандити в погонах» яка була опублікована газетою “Свічадо” №12 за 2011р. у спосіб найбільш близький до способу їх поширення, шляхом публікації офіційного вибачення перед Позивачем керівника газети «Свічадо» та автора цієї статті про те, що інформація поширена ними є недостовірна, та така, що не відповідає дійсності, порушує права свободи, ганьбить честь, гідність, ділову репутацію Позивача, не пізніше п’ятнадцяти днів з дня набрання рішення суду законної сили
6. Витрати пов’язані зі спростуванням відомостей поширених Відповідачами 10.11.2011р. у засобах масової інформації покласти на Відповідачів.
7. Стягнути з Відповідачів витрати на оплату державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесенні позивачем та інші витрати, пов’язанні з розглядом даної справи.
8. Винести з цього приводу мотивоване рішення.

Додатки:

1. Документи, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується позовна заява
(докази, що підтверджують розповсюдження відомостей щодо позивача відповідачем; докази, що підтверджують невідповідність розповсюджених відомостей дійсності);
2. _____________________________________________________________;
3. _____________________________________________________________;
4. Квитанція про сплату судового збору;
5. Копія позовної заяви та копії доданих до неї документів для відповідача.

___________________ _______________ /_______________ /